К-сть
год

Дата

Зміст навчального матеріалу

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Розділ І. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

1

2

3

4

Криза «старого порядку». Французька революція кінця XVIII ст. Передумови і причини революції.

Від конституційної монархії до Республіки. Якобінська диктатура.

Консульство та Імперія у Франції Наполеон І.

Віденський конгрес. Священний союз.

Практичне заняття:

Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Цивільного кодексу» Наполеона.

Знаю:

дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розумію:

поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Умію:

пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;

охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;

простежити становлення парламентської демократії в Європі;

визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;

визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

5

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІ. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА у добу революцій і національного об’єднання (1815 -1870 рр.)

6

7

8

9

10

11

12

13

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм).

Практичне заняття:

Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті і побуті різних верств населення.

Велика Британія. Перша парламентська реформа. Чартизм. Перехід до політики вільної торгівлі. Англія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика.

Франція у період Реставрації. Революція 1830 р. Липнева монархія.

Політична роздробленість Німеччини. Посилення Пруссії. Австрійська імперія доби К.Меттерніха.

«Весна народів». Революції 1848 – 1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи. Національні рухи слов’янських народів.

Об’єднання Німеччини та Італії.

Російська імперія у першій половині ХІХ ст. Суспільні рухи в країні. Кримська війна.

Територіальне зростання США. Доктрина Монро. Особливості розвитку країни. Громадянська війна і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав в Латинській Америці. С.Болівар.

Знаю:

час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;

пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

14

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІІІ. Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ

15

16

Монополізація економіки. Зростання ролі держави у суспільному житті

Завершення формування індустріального суспільства у розвинутих країнах світу.

Практичне заняття: еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності;

Знаю:

час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

17

18

19

20

21

22

23

24

25

Франко-прусська війна та її наслідки. Паризька комуна. Третя Республіка. Політичні кризи кінця XIX ст. Радикали при владі. Ж.Клемансо.

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Вільгельм ІІ. Перехід Німеччини до

«світової політики».

Велика Британія. Втрата промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Гладстон і Дізраелі. Ліберальні реформи Д. Ллойд-Джорджа.

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації у південних штатах. «Чесний курс» Т.Рузвельта. «Нова демократія» В.Вільсона.

«Великі» реформи в Росії. Зовнішня і колоніальна політика імперії. Революція 1905-1907 рр. Столипінські реформи.

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Російсько-турецька війна 1877-1878 рр.Утворення нових незалежних держав на Балканах.

«Доба Мейдзі» в Японії. Початок японської територіальної експансії.

Китай. «Опіумні» війни. Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

Спроби модернізації Османської імперії.

Розумію:

вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;

поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;

охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;

визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;

пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

26

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

Розділ ІV. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

27

28

29

30

• відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу.

Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст.

Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Практичне заняття:

Динаміка міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Знаю:

час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розумію:

поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Умію:

показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);

охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;

визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст

Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

31

32

33

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення.

Література та мистецтво. Зародження масової культури. Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.

Практичне заняття.

Зародження масової культури.

Знаю:

важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;

найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;

основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

34

Урок узагальнення. Тематичне оцінювання

35

Узагальнення до курсу:

«Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття»